Талант наукового передбачення

Про науковий внесок В. С. Бітенського у розвитку психіатрії.

Можна досліджувати досконало кожен окремий листок у лісі. Можна абстрагуватися від деталей та вивчати дерево загалом. Але для того, щоб побачити ліс цілком, вам потрібно піднятися на пагорб і поглянути на нього збоку. Так визначав роль різних вчених у науці геніальний Ганс Сельє – творець вчення про загальний адаптаційний синдром, механізми пристосування всього живого до навколишнього середовища. Член-кореспондент Академії медичних наук, автор безлічі монографій, винаходів, наукових і популярних статей, відомий читачеві з блискучих телепередач професор Валерій Семенович Бітенський належить саме до третьої когорти вчених, який прагнув бачити проблему цілком, умів чудово узагальнити і широко передбачати.

В. С. Бітенському належить розробка такого практично цінного напряму в сучасній психіатрії, як підліткова наркологія. Зацікавившись проблемою розвитку психічних розладів на мембранному рівні, він разом із вченими Фізико-хімічного інституту створює клінічну рецепторологію – найцінніший інструмент для розробки нових препаратів для лікування тяжких хвороб психіки.

90-ті роки ознаменувалися інтересом вченого до знову відкритого тоді у фізіології явища кіндлінгу, який пояснював механізм виникнення судомного нападу у хворих на епілепсію. У Валерія Семеновича з’явився геніальний здогад – адже це явище лежить в основі інших нервово-психічних захворювань: повсякденні стреси, неприємності, розчарування, кожне з яких окремо не здатне зруйнувати нашу психіку, непомітно накопичуючись, призводять до вибуху у вигляді важкого психічного захворювання.

Теорія кіндлінгу, вперше запропонована в психіатрії професором В. С. Бітенським, змусила по-новому поставитися до питань психогігієни та психопрофілактики. Першим із українських психіатрів вчений звернув увагу на пароксизмальний характер більшості психічних розладів, у тому числі неврозів, хвороб залежності та інших, що дозволило по-новому підійти до проблеми профілактики їх рецидивів. Ці, безперечно, революційні погляди були підхоплені іншими вченими-психіатрами, які їх успішно розвивати.

Не можна також залишити без уваги праці чудового вченого з проблем ноогенних неврозів та паліативно-хоспісної психіатрії, що сьогодні стає надзвичайно актуальним – соціальні мережі не поєднують, а все більше роз’єднують людей, скасовуючи зі спілкування фактор емпатії. Що ж стосується хворих на важкі, невиліковні психічні захворювання, то вони часто виявляються покинутими рідними і близькими напризволяще. Як справедливо завжди наголошував Валерій Семенович, ступінь турботи суспільства про психічно хвору людину – це один із найважливіших показників рівня його розвитку.

Починаючи свій професійний шлях санітаром психіатричного відділення в роки бунтівного студентства, професор Валерій Семенович Бітенський пройшов усі етапи становлення як фахівець – працював лікарем психіатричної лікарні в Охтирці, завідувачем відділення, а потім і головним лікарем Одеської обласної психіатричної лікарні. медичної психології Одеського національного медичного університету, і в результаті першим з українських психіатрів став членом Академії медичних наук. При цьому ювіляр завжди відрізнявся чудовими організаторськими якостями, умів захопити та повести за собою. Він організував та провів в Одесі десять міжнародних конференцій «Шевалівські читання». Науково-практичний журнал «Вісник психіатрії та психофармакотерапії», що видавався під його егідою, користувався завжди надзвичайною популярністю колег не лише в Україні, а й за її межами. А клінічні випробування нових медикаментів для лікування психічних розладів було розпочато на його кафедрі та під його керівництвом задовго до інших наукових творчих колективів університету: бачити на кілька кроків уперед – ось найцінніша якість цього вченого.

Професором Бітенським створено чудовий колектив кафедри, який продовжує успішно працювати і сьогодні. Під його керівництвом захищені докторські та кандидатські дисертації, і вдячні учні продовжують успішно розвивати ідеї свого вчителя. Прекрасна людина, добра і вразлива, чуйна до чужої біди, артистична і в той же час надзвичайно цілеспрямована, професор Валерій Семенович Бітенський запам’ятався тим, що був завжди елегантний, підтягнутий, привітний, уважний до людей, глибока проникливість, уміння миттєво «читати» людей та мотиви їх вчинків, із захопленою, майже дитячою наївністю.

Віктор Пахмурний